Інклюзивна освіта - єдина освітня система, яка охоплює дітей з особливими потребами

Завдання школи — навчити жити.

Ми повинні виховати Людину,

здатну створити своє особисте життя.

Павло Петрович Блонський

Сьогодні ми стоїмо на порозі кардинальних змін освітньої політики України стосовно дітей з особливими вадами. Адже освіта — це та сфера суспільного життя, в якій здійснюється цілеспрямована системна підготовка людини до життя на базі відповідних знань, формування світогляду, ціннісних орієнтацій, навичок поведінки та практичної діяльності, залучення до культури та загального соціуму.

Кожна дитина індивід, має свій погляд, свої потреби і для кожного учня з потребами створено окрему форму навчання. Є категорія дітей, яка може навчатися у загальноосвітніх звичайних школах, є діти які, нажаль, не обходяться без допомоги спеціальних педагогічних працівників, тому ці діти відвідують спеціальні класи чи школи. На превеликий жаль, у нашому районі, як і у більшості таких умов не має, тому бачення системи спеціальної освіти почало поступово змінюватися як і в Україні так в більшості країн світу. Загальне бачення цього питання полягає в тому, що переважна більшість дітей з особливими потребами мають навчатися разом зі своїми однолітками у звичайних умовах в загальноосвітньому соціумі. Одним із результатів такого підходу вважається створення єдиної освітньої системи, яка охоплюватиме учнів різних категорій – це і є інклюзивне навчання.

Хочеться більш глибше розкрити які ж позитивні аспекти щодо залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх навчальних закладів:

Варто зазначити:

-   діти почуваються потрібними, бажаними, стають самостійнішими;

-   змінюються поведінка, ставлення до навчання та оточуючих;

-   діти успішно адаптуються в колективі, у них з'являються нові друзі, зникає відчуття ізольованості;

-   відбуваються швидкі та помітні зміни в розвитку;

-   діти значно удосконалюють свої вміння й навички, намагаються краще читати, писати, малювати (це простежується в дитячих роботах);

-   навчаються у ровесників соціального досвіду;

-   здорові діти накопичують позитивний досвід взаємодії;

-   усі діти сприймають один одного як рівних;

-   здорові діти стають добрішими, милосерднішими;

-   забезпечується співпраця, співпереживання, співдружність;

-   діти з особливими потребами починають почуватися комфортно;

-   педагоги мають додаткові можливості розвинути і продемонструвати свою педагогічну майстерність і творчість.

Можна говорити про багато чинників, плюсів чи мінусів інклюзивного навчання, але потрібно зрозуміти головне - що не дитина повинна підлаштовуватися під загальну систему навчання і виховання, а саму систему повинно бути спрямовано з урахуванням потреб кожної окремої дитини. Саме при такому підході в навчально-виховному процесі переваги отримують всі, а не тільки окремі групи.